Дякую за світанки АСАФАТОV

Просто побути в тиші,

Іноді зовсім не просто.

Під звуки гармат і грому,

Буває ми іноді їдем далеко від дому.

Люди різні - стали рідні.

Тебе обійму, як побачу.

І поцілую так щиро.

Ми ж завжди назавжди прощаємось.

Та все одно говорим «До завтра!».

Я знаю, що все буде добре,

Якщо кава є зранку.

Я ж знаю, що все буде добре,

Якщо кава є зранку.

Я знаю, що все буде добре,

Сонце зійшло, якщо зранку.



Ти знаєш, один теж в полі воїн,

Якщо більш нікого немає.

Тут без ніяких «Але», ніяких «Не можу».

Такого я слова не знаю!

Мушу. Зроблю. Маю. Мрію. Зможу. Знаю!

Дійти десь туди далеко.

Знайти то давно, що шукаю.

Із тисяч стежин і колій,

Одна лиш моя дорога.

Зустріну ті рідні очі,

Зрадію і зникне тривога.